Книги-ювіляри 2020 року
Головна Книги-ювіляри 2020 року

Ювілей – це особливе святкування круглої дати якоїсь важливої події. Загалом ювілеї заведено святкувати саме у людей, але навіть книги мають свої круглі дати. Звісно, не завжди є змога чітко визначити дату написання та публікації якогось літературного твору, але деякі дати є чітко відомими. Тож дуже корисно знати, які є книги-ювіляри на 2020 рік в Україні.

Перелік таких книг, збірників та творчих доробків дуже великий. Ось деякі з відомих книг, які святкуватимуть свій черговий ювілей цього року:

185 років від дня публікації книги Миколи Гоголя «Тарас Бульба” (1835)

img042_5_16

Гоголь, М. Тарас Бульба: повість / М. Гоголь, пер. В. Шкляр. – К.: Апріорі, 2017. – 152 с.

Український переклад здійснено за першотвором, який побачив світ 1835 року у збірці Миколи Гоголя «Миргород». Ця перша редакція повісті невідома нашому читацькому загалу…

Читачеві пропонується справжній «Тарас Бульба», якого ані європейці, ані самі українці майже не знають. Адже наші діти й досі вивчають за шкільною програмою, «виправлену» ще царською цензурою, версію повісті. Переклад оригіналу «Тараса Бульби» українською здійснив Василь Шкляр – блискучий стиліст, знаний в Україні письменник, автор інтелектуальних бестселерів, лауреат багатьох літературних премій.

180 років від дня публікації збірки поезії Тараса Григоровича Шевченка «Кобзар» (1840)

175 років від дня публікації «Заповіту», «І мертвим, і живим…», «Кавказ», «Наймичка», «Єретик»

Т. Г. Шевченка (1845)

BC4_1490594820

Шевченко, Т. Кобзар: збірка /Т. Шевченко. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012.  – 960 с.

«Кобзар» — назва збірки поетичних творів Т. Г. Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії. Всього за життя Шевченко створив 228 поетичних творів: віршів, поем та балад, однак слід зазначити, що деякі з віршів Шевченка мають декілька дуже відмінних один від одного варіантів і тому кожен з цих варіантів вважається окремим твором.

Всі з 235-ти поетичних творів Шевченка написані українською мовою, окрім двох: вірша “Тризна”  та поеми “Сліпа”,  написаних російською.

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки на кошти Петра Мартоса. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.

Збірку включено до списку «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою».

175 років від дня публікації роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» (1845)

7__175

Куліш, П. Чорна рада: роман-хроніка /П. Куліш. – К.: Кристал Бук, 2015. – 224 с.

У творі автор відобразив одну з трагічних сторінок минулого України, а саме сумнозвісну Чорну раду, яка відбулася 1663 року. У романі змальовані як реальні історичні постаті, так і вигадані Кулішем романтичні образи — представники простого люду, козацтва. Роман насичений пригодницькими елементами і не втрачає популярності ось уже понад півтора століття.

145 років від дня публікації книги Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875)

hiba-revut-voly-yak-yasla-povni-bshk-390487.270x390

Мирний, П. Хіба ревуть воли, як ясла повні: роман /П. Мирний. – К.: Школа, 20012. – 336 с.

У великому соціальному романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” (1872–1875), написаному разом із І. Біликом, Мирний викривав кріпосницький, антинародний характер селянської реформи 1861, таврував самодержавний лад.

145 років від дня публікації книги Івана НечуяЛевицького «Маруся Богуславка» (1875)

file_686_31

 Нечуй-Левицький, І. Маруся Богуславка. Вибране: Збірка /І. Нечуй-Левицький. – К.: Кондор, 2019. – 300 с.

У думі Івана Нечуй-Левицького  «Маруся Богуславка» розкрито тему невільництва, відтворено часіви боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.

130 років від дня публікації оповідання Бориса Грінченка «Олеся» (1890)

unnamed

Грінченко, Б. Олеся: Оповідання /Б. Грінченко. – К.: Веселка. – 1982. –

«Олеся» – оповідання Бориса Грінченка, вперше видане 1890 року. Твір відзначається авторським гуманізмом, глибиною проникнення у світ дитячої психології, зображенням родинного та національного обов’язку. Автор, змальовує життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично і всебічно відтворює психологію героїв, спосіб їх мислення.

85 років від дня публікації книги Юрія Яновського «Вершники» (1935)

Вершники._Яновський._2006

Яновський, Ю. Вершники: роман /Ю. Яновський. – Харків: Фоліо, 2013. – 107 с.

За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою роман Ю. Яновського «Вершники» (1935) – один із кращих творів радянської літератури про героїку Громадянської війни, і як не дивно він має свій прихований зміст “Годі вже українцям вбивати один одна за чужі погляди”, Адже це не рідкість на території Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу… Але між тим «Вершники» – це справжня поема про боротьбу добра і зла на землі, про красу українського неба і степу, про
людську витривалість і жадання свободи.

40 років від дня публікації книги Павла Загребельного «Роксолана» (1980)

Pavlo_Zagrebelnij__Roksolana

Загребельний, П. Роксолана: роман /П. Загребельний. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013. – 800 с.

Знаменитий роман відомого українського письменника Павла Загребельного «Роксолана» уже понад тридцять років перебуває в епіцентрі читацької уваги. Нічого дивного, адже цей твір мовби заново відкрив для нас одну з найлегендарніших українок усіх часів, яка волею долі з простої полонянки стала спочатку улюбленою, тоді офіційною, а згодом і єдиною(!) дружиною наймогутнішого султана в тисячолітній історії Османської імперії Сулеймана Пишного.

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *