РОМАНУ П.КУЛІША «ЧОРНА РАДА» – 175 РОКІВ
Головна РОМАНУ П.КУЛІША «ЧОРНА РАДА» – 175 РОКІВ

IMG_20200630_132631                            чорна рада

РОМАНУ  П.КУЛІША «ЧОРНА РАДА» – 175 РОКІВ!

Роман Пантелеймона Куліша”Чорна рада” – перший український історичний роман, що не втрачає популярності вже декілька століть.

У творі цікаво й майстерно зображено одну з трагічних сторінок минулого України, а саме сумнозвісну Чорну раду, яка відбулася в Нежині1663 року. У романі змальовані як реальні історичні постаті, так і вигадані Кулішем романтичні образи – представники простого люду, козацтва.

7 ФАКТІВ ПРО РОМАН «ЧОРНА РАДА», які ви не знали

  1. Свій роман Куліш писав близько 14 років. Перша згадка про твір, ще тільки задум, датована 1843 роком, а остаточний варіант вийшов у світ 1857 року. За цей період Куліш створив багато варіантів. Цілі розділи і сцени, які містилися в ранніх редакціях, не увійшли до фінального тексту.
  2. Роман «Чорна рада» існує у двох різномовних версіях ‒ українській і російській, тотожних за сюжетом, але відмінних у багатьох деталях і навіть сценах. Це два самодостатні твори, які вийшли в один і той самий рік, але в різних містах: український ‒ у Петербурзі, російський ‒ у Москві. І водночас ці тексти є вільними авторськими перекладами один одного.
  3. Спершу із-за цензури Куліш створив роман російською мовою ‒ у 1844‒1845 роках, а завершив на початку 1846 року. Відтак створив українську версію, і написав її дуже швидко, «на одному диханні» ‒ від березня до кінця літа 1846 року. Місцями він перекладав текст, а місцями писав наново, кардинально відходячи від російського протооригіналу.
  4. Якби Куліша не заарештували навесні 1847 року у справі Кирило-Мефодіївського братства, українська «Чорна рада» неодмінно з’явилася б уже того року. Текст роману автор передав своєму товаришу Осипу Бодянському, профессору Московського університету і редактору «Чтений в Обществе истории и древностей российских», де твір мав іти до друку. Цей текст у рукописі зберігся донині повністю, і він дуже сильно відрізняється від того, який відомий у публікації.
  5. Усі розділи в російському романі мають епіграфи (і вони в ньому були на всіх етапах опрацювання тексту), а в українському їх немає (і їх ніколи в ньому не було). В епіграфах Куліш широко цитує рядки Шевченкового послання «І мертвим, і живим…» на той час крамольного, та поезії гетьмана Мазепи. Авторство обох він змушений був приховати, подавши їх як «Анонім».
  6. «Чорну раду» Куліш планував випустити з  ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.
  7. До початку квітня 1856 року Куліш перебував в обструкції: його твори мали проходити попередню експертизу жандармського ІІІ відділу. Щойно у квітні з нього було знято це обмеження, і він відразу подав українську «Чорну раду» на розгляд цензури. Цензором українського роману був російський письменник, історичний романіст Іван Лажечніков. Він не читав українською, тож Куліш для ознайомлення з текстом наддав російський «переклад», де Лажечніков і робив цензурні помітки. Куліш задіявв пливових урядників, які поручилися за нього, і цензор дозволив твір ще вчора опальному письменникові майже без зауважень.

Джерело https://www.radiosvoboda.org/a/30091692.html

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *